воскресенье, 14 октября 2012 г.

Покрова

    Покрова — християнське свято, надзвичайно шановане у православному світі й зокрема в Україні, Започатковане воно у Візантії, де було збудовано храм Пресвятої Богородиці на честь перемоги Константинополя над завойовниками (X століття). Це свято пов’язане з ім’ям святого Андрія. Коли місту загрожувала сарацинська навала, святий Андрій під час молитви побачив у небі Пресвяту Діву Марію, яка розкрила над християнами свій омофор (покров). Таке заступництво Богородиці додало сил візантійцям, і вони дали достойну відсіч чужинцям. 
    В Україні свято Покрови набуло широкої популярності. Божа Матір Покрова вважалася покровителькою запорозьких козаків. Головним храмом на Січі був Покровський, і престольне (храмове) свято відзначали відповідно 14 жовтня. Козаки, ідучи у похід, брали з собою образок Покрови як священний оберіг. Пресвяту Богородицю Покрову в Україні також вшановували жінки, вважаючи її своєю заступницею. 
    Дбайливі господарі уважно спостерігали цього дня за погодою. Якщо вітер дмухав з півдня, чекали теплої зими; а «коли на Покров вітер з востока, то зима буде жорстока». Сильний вітер на Покрову віщував вітряну весну. Якщо до Покрови ще не відлітали у вирій журавлі, сподівалися на затяжну нехолодну осінь.
    До Покрови годилося закінчити всі роботи, пов’язані із землею. Культури, що давали плоди «поверх землі», наприклад, капусту чи кукурудзу, ще можна було збирати. А от буряк чи картоплю належало викопати раніше. Треба було завершити й сівбу озимини, щоб не турбувати землю, не орати, не волочити тощо. Ледачих господарів, які не встигли до цього свята впоратись із роботами, лякали тим, що, длубаючись у землі, вони начебто можуть розбудити зміїв, які на той час уже заповзли у нори зимувати. Тоді розбуджені гади кусатимуть людей навіть у холодну пору року. 
    Жінки переказували, що з Покрови на два тижні починається бабине літо. Ці дні — ніби прощання природи з літом, повернення на кілька днів теплої погоди перед тим, як холодна осінь остаточно набирала сили. Бабине літо не супроводжувалося жодними специфічними обрядами. 

Войко Лілія, 
учениця 11 – А класу

воскресенье, 7 октября 2012 г.

Така важлива професія – вчитель!


  День Учителя або День працівника освіти традиційно святкується у першу неділю жовтня. І саме у цей осінній день ми вітаємо наших учителів та вихователів, даруємо їм квіти, влаштовуємо концерти, присвячуємо вірші… Не кожен розуміє, що значить бути учителем. Але кожен знає, наскільки ця людина важлива для нас і скільки всього вона може нам дати в житті. Адже учитель це не тільки викладач. Учитель – це людина з багатим життєвим досвідом, зі своїм світобаченням, з глибокими думками та почуттями. Ми це не завжди розуміємо, адже вчителі ні тільки дають нам основи наук, а вчать жити..
   Я спробувала дізнатися більше про свою вчительку української мови та літератури Мельник Ірину Анатоліївну, довідатись, чому вона присвятила своє життя нам, новому поколінню. 
- Чому Ви вирішили стати вчителем? Що було орієнтованим у виборі професії? 
- Учителем стати я мріяла з дитинства. Спочатку брала ляльок і навчала їх грамоти, потім сусідських дітлахів. У мене дома була стара шафа, з великими дерев’яними дверима, на них я писала. Це була моя дошка і перші спроби вчителювання. А ще в моєму житті була вчителька української мови і літератур Картій Валентина Андріївна, яка й надихнула мене на вибір саме цієї професії. Після закінчення школи я вступила до вузу, закінчила його і стала працювати. Так здійснилася моя дитяча мрія. 
- Вас не розчарувала професія? 
- Ні, не розчарувала. І особливо я відчуваю, що правильний шлях обрала, коли зустрічаю своїх колишніх випускників. Інколи ідеш вулицею міста, не звертаючи уваги на перехожих, і раптом хтось до тебе привітався: «Ірино Анатоліївно, доброго дня!». Ти вже не пам’ятаєш прізвища цього учня, бо вчила його дуже давно. А потім все ж таки згадуєш знайому посмішку і приємно, що тебе пам’ятають. Серед учнів також є вчителі . Звичайно, це така професія, яка не може розчарувати, тому що завжди відчуваєш себе потрібним молоді. Особливо, коли щось розповідаєш і очі дітей реагують на те, що ти говориш, що доносиш до їхніх сердець. Я можу сказати, що знайшла своє призначення у житті! 
- Як щодо професійного свята? Чи святкуєте Ви його у сім’ї? 
- Так, звичайно. У родині ми відзначаємо і Свято першого дзвінка, і День учителя, і Свято останнього дзвоника. Родина завжди мене підтримує, розуміють, що у мене нелегка професія, тому і свята, і неприємності розділяють зі мною. Звичайно, рідні завжди мене вітають і бажають успіхів у роботі. 
- Дякую! 
Я хочу від імені всіх учнів сказати Вам, наші вчителі, велике щире спасибі! Спасибі за Вашу любов, за Вашу підтримку, за Ваші серця і Ваші знання! Ви зробили для нас набагато більше, ніж ви можете собі уявити. Вітаю Вас з професійним святом!
Собко Кристина, 

учениця 11-А класу

День учителя


   Щорічно в першу неділю жовтня в понад ста країнах світу відзначається День учителя. Адже учитель виконує надважливу місію в суспільстві. Його покликання вимагає наполегливості, духовної рівноваги, постійного творчого горіння. Його думки, почуття , щедро віддані дітям, працюють на майбутнє. Образ улюбленого вчителя, доброго і водночас вимогливого, вихованці пам'ятають усе У народі кажуть: "Письменник живе у своїх книжках, художник – у картинах, скульптор – у створених ним скульптурах, а вчитель – у думках і у справах учнів."
  Тому кожна людина з почуттям вдячності згадує свою рідну школу, своїх духовних батьків – учителів. 
  Тож у цей святковий день хочу привітати усіх учителів школи зі святом, побажати міцного здоров’я, творчої наснаги та великого людського щастя!

Гой Анна, 
учениця 6 – А класу

Першій учительці присвячується…



   Ось ми уже і п'ятикласники. Велика школа, нові вчителі, багато нових цікавих вражень.. Але так і тягне нас до неї — нашої рідної, найулюбленішої Світлани Іванівни. 
   Здається, тільки вчора прийшли ми першоклашками до школи, де нас зустріла перша вчителька — Світлана Іванівна Адаменко. Немов Чарівниця з Країни Знань, взяла вона нас, маленьких дітей, за руки і повела у невідомий, але дуже захоплюючий і цікавий світ читання, письма, математики. 
   З першої хвилини Світлана Іванівна оточила нас своєю турботою і любов'ю, і потягнулись ми до неї, як до рідної неньки. Ми всі для неї були — найкращі, найрозумніші. Світлана Іванівна щиро раділа нашим успіхам і дуже засмучувалась нашими невдачами. 
Вона навчила нас мислити, бути впевненими, самостійними. Але головне, на що завжди спрямовувала нас Світлана Іванівна, щоб ми виросли чуйними, відвертими, щирими, добрими, гідними людьми. 
   А скільки цікавих зустрічей, свят, конкурсів, подорожей подарувала нам улюблена вчителька.
Це були незабутні години радощів, захоплення, пізнання невідомого й нового. І на все це у Світлани Іванівни завжди вистачало часу і терпіння. 
Вона була і залишається для нас надзвичайною, дивовижною, уважною і такою рідною. Спасибі Вам велике за Вашу любов і турботу, за все, що Ви дали нам за чотири роки 
   Низький Вам уклін, дорога Світлано Іванівно!
Учні  5-Б класу 


Моя мама вчитель!


   Я йду на урок хімії не тільки тому, що мені подобається цей предмет, а й тому, що його викладає Чумак Галина Іванівна.
    Галина Іванівна гарна вчителька, а ще й моя матуся.
  Моя мама сувора, добра і справедлива. Діти її люблять і поважають. Особливо клас, в якому вона класний керівник.
   Діти, яких мама випустила, приходять до неї і дякують за те, що вклала всю душу в них і відпустила зі школи чесними, розумними людьми. Тому, мабуть, учителя поважають не під час уроку, а після нього.
Чумак Ілля
учень 9 – Б класу

Нужные люди


    Живя в обществе, каждый человек занимает в нем определённую позицию в силу своего материального положения или количества связей, грубо говоря, именно Власть и Деньги выступают основным фактором расположения на общественной лестнице. Но Авторитет и Уважение зарабатываются иным, более демократичным путем. Здесь главную роль играют образованность, коммуникабельность, умение выражать собственные мысли. Знания дают путевку в жизнь; в зависимости от того, сколько труда, времени и сил тратится на их приобретение, будущее может представиться в разном свете.
   Самосовершенствоваться и развиваться можно по-разному, но начальную ступень в самореализации занимает именно Школа, так как там приобретаются основные знания, за количество и объем которых отвечает учитель. Он является наставником ученика в его непростом, но увлекательном путешествии по миру точных и гуманитарных наук. От него зависит, какие чувства и эмоции будет вызывать у школьника то или иное научное направление. Очень сложная и изнуряющая, но в то же время на педагога положена невероятно благородная миссия, которую он должен исполнять на протяжении своей жизни, ведь это призвание, которым восхищаются и которое заслуживает уважения!!!
    Сколько бы трудностей нам, ученикам, не пришлось пережить в школьные годы, эти люди всегда помогают их преодолеть, и, не смотря на все обиды, возникающие иногда из-за непонимания, мы должны помнить всё хорошее, что они вкладывают в нас со всей любовью, и с безмерной благодарностью!
   И сегодня в этот праздничный день хочется пожелать Вам, дорогие учителя, крепкого здоровья, оптимизма, творческих успехов и благополучия!
Пересыпко Мария,
ученица 10 - А класса

суббота, 6 октября 2012 г.

С Днем Учителя!


   Від щирого серця вітаємо Вас із професійним святом, яке з любов’ю називають Днем учителя! 
   Ваша професія – найблагородніша серед інших, вона об’єднує людей щирих помислів, сердець, почуттів. Ви прищеплюєте своїм вихованцям любов до знань, сієте в їх серцях зерно прекрасного, світлого, вічного, відкриваєте складний духовний світ буття. 
   Низький уклін Вам, дорогі педагоги, за професіоналізм, витримку, терпіння, за любов до обраної справи, самовідданість і багатство душі. 
   Бажаємо Вам міцного здоров’я, щирої радості, безхмарних благословенних днів, творчої наснаги. Миру і злагоди у Ваших сім’ях, родинного затишку!
Редакція газети «Большая перемена»

Дорогі колеги!


   Прийміть найщиріші привітання з нагоди професійного свята – Дня вчителя! 
    День цей, дарований щедрою осінню в знак щасливої долі, осяяний тисячами щирих посмішок вдячних учнів, належать Вам, дорогі вчителі!
    Висловлюю Вам сердечну вдячність за невтомну працю, за любов до дітей, за великий талант і покликання сіяти мудрість і знання!
    Бажаю Вам сонячних днів, сповнених творчістю, натхненням, радістю нових відкриттів, відчуттям повноти і неповторності життя .
    Хай Вам завжди всміхається доля, збуваються найзаповітніші мрії, міцного здоров'я та довголіття, щоб у Ваших родинах завжди панували тепло, радість та затишок.

Директор школи Озеров О. Д.