Чому березень Березнем назвали

   

Коли Весна синів народила, то довго мучилася над їхніми йменнями. Нарешті придумала два імені – Квітень і Травень. А один син, старший, без імені залишився. Ось одного разу пролітав він над лісом і побачив самотню березу . 

- Добрий день, берізко ! Чом ти така сумна? 

- Сумна я дуже, бо одна стою тут уже сім років. Низенька я дуже, тому птахи мене й не бачать. Ти – перший, з ким я привіталася. 

З того часу щодня відвідував весняний місяць березу. Минали роки …

Одного разу прилетів він, аж бачить: засохла берізка, подружка його найкраща. 

Повернувся місяць додому, сумний – сумний прилетів. 

- Що сталося синку? – не на жарт стурбувалася мати . 

Розповів нещасний про берізоньку. Задумалась Весна . 

- Що ж, в пам'ять про подружку твою, називатимешся ти тепер Березнем. А коли приходитиме час, то у берізок кора світлішатиме, починатиметься весняний сокорух. 

    Відтоді, як настає Березнева пора, то берези вітають його пухнастими сережками і смачним соком. Сік той прозорий, наче сльоза. Немов сумують берізки за сестрою, жаліють, що не вберегли її … 

Троцко Валерія, 

учениця 5-Б класу