Народний прогностик на л и с т о п а д

Рубрика:"ЧИТАЄМО РАЗОМ"

За матеріалами Інтернет-видань Тістол Лілія, учениця 6-А класу
   
Казанський день, Казанська Божа мати (4 листопада). Остаточна межа переходу від осені до зими — міцно сковується земля, а відтак «морозцям дорогу вказує».

Якщо цього дня небо заплаче, то слідом за дощем прийде зима.

Якщо зранку дощить, то надвечір має піти сніг — ознака ранніх підсніжників.

Якова (5). Якщо піде град або снігова крупа, то на Мотрону (22) наступить справжня зима.

Дмитра, Змитра (8). Жіноче свято. Проте з Дмитром пов'язані завершальні обряди тваринників. З цього дня свійських тварин уже не вигонили на пасовиська. Господарі остаточно розраховувалися з пастухами, а останні врочисто святкували завершення сезону.

До Дмитра ще дозволялося засилати сватів, а після цього починалися запусти (заговини), а тому закінчувались і весілля. На цю подію народ створив чимало дотепних прислів'їв та приказок.

До Дмитра дівка хитра, а після ще хитріша; ...а по Дмитрі — лавку витри; ...хоч кісся витри; ...хоч кахлі витри; ...хоч калгу витри; ...хоч комин витри; ...хоч нею губи втри; ...хоч чобіт витри; ...а по Дмитрі хоч сім за цибулю.

До Дмитра дівка хитра, а після Михайла (21) хоч за попихайла; ...хоч за шкандибайла; ...а після Дмитра сякий-такий аби був, щоби хліба роздобув; ...а по Дмитрі хоч за старця, аби не остаться; ...а по Дмитрі стріне собаку і питається: «Дядьку, ви не з сватами?»; ...а після Дмитра свиня йде, а вона питається: «Тітко чи не бачили старостів?»; ...а стріне собаку, то каже: «Здоров, дядьку! Чи не в старости?»

Звідайся, Дмитре, яке наше хутро.

Якщо на Дмитра день без снігу, то ще не буде зими.

Замерзла земля і дме холодний вітер — снігу не буде до Нового року.

Випав сніг — увесь листопад буде холодним і морозяним.

Якщо до Дмитра дощ, то на Введення (4.12) снігу буде по коліна.

Якщо відлига, то на теплу зиму і ранню весну; цей день зі снігом — весна пізня; холод і сніг — на пізню й холодну весну.

Параскеви-П'ятниці, Параски (10). В цей день святкують лише жінки — не прядуть, не шиють, не золять і не розчісують волосся.

Якщо день сонячний, то чекай теплої зими, хмарно — всередині грудня будуть сильні морози.

    Кузьми і Дем'яна (14). День зустрічі зими (так звані курячі іменини). Адже за старим стилем це початок листопада.

Кузьма і Дем'ян вважалися захисниками людей і тварин од укусів змій та інших гадів. Крім того, їм приписували покровительство ремесел, зосібна ковальства, які навчили селян землеробству.

Найпишніше цей день відзначали ковалі — найпочесніші фахівці селянського співжиття; про це підтверджує і той факт, що, за відсутності попа, згоду на щлюб міг дати коваль. Не випадково у жартівливій формі це відтворено в такому прислів'ї: «Кузьма з Дем'яном ковалі: закують дороги й річки — до весни не розкувати».

Чесний і мудрий коваль посів належне місце в усній народній творчості. Він символізує охоронця хліборобської праці, винахідника плуга, що оплодотворив землю. В одній з найдавніших, котрі дійшли до нас ще з дохристиянської доби пісень мовиться:

Благослови, Господи, Кузьма-Дем'ян, Ладо моє!

У давнину на Кузьму-Дем'яна справляли «осінніх дідів» — ушановували покійників (таких відзнак, нагадаю, було чотири — на кожну пору року).

Якщо розвезе дорогу — не жди морозів до початку грудня.

Випаде сніг — на весняну повінь.

Павла (19). З ним пов'язують льодостав — замерзання річок і озер.

Йде сніг — чекай сніжну й добру для озимини зиму.

Феодора (20). Зима сідає на покуть.

Феодор сидить і землю студить.

З Феодора-Студита стає холодно й сердито.

Якщо відлига — чекай морозів.

Михайла (21). Михайло неодмінно має сповістити про зиму, бо «приїжджає на білому коні». На Закарпатті останню суботу перед Михайлом називають «задушною». Жінки беруть до церкви по чотири калачі і відправляють службу по небіжчиках. Три калачі віддають попові і дякові, а один приносять додому і, розламавши, пригощають усіх членів родини.

Після Михайла закінчувалися весілля. За цим днем завбачували і весну.

Якщо відлига — не жди санного шляху до Миколи (19.12).

Іній —на великі сніги, а туман — на відлигу.

На Михайла зима на білому коні приїжджає.

На Михайла зима саньми приїхала.

Від Михайла зима морози кує.

Звідається Михалко, чи маєш теплі ногавки.

Як Михайло закує, то Микола розкує.

Як Кузьма (17.08) з медом, то Михаль з ледом.

Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня.

Якщо Михайло з дощем не услужить — добру й суху весну ворожить.

Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна й красна.

Після Михайла хоч за шкандибайла.

Мотрони (22). Вже має бути покритою снігом земля.

Якщо на Мотрин день гусь вийде на лід, то ще буде плавати по воді.

Якщо в листопаді Мотря на білім коні приїде, то гостру зиму нам привезе.

Пилипа, заговини, запусти на Пилипівку (27). У цей вечір, напередодні пилипівського посту, готують смачну обрядову вечерю: борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажать м'ясо, зокрема птицю. За звичаєм, до батьків приходять вечеряти дочки із зятями, котрі недавно побралися, а також запрошують кумів та одиноких сельчан. Залишки од вечері відносили бідним людям.

На заговини дівчата і хлопці організовували вечірку-складчину. На такі сходчини збиралися й сімейні родини.

З цього дня жінки починали прясти кужіль на полотно.

Іній на Пилипа —буде овес, як липа.

Чи дуб, чи липа — нині святого Пилипа.

Хто святкує Пилипа, той буде голий, як липа.

Іній — на врожай вівса, а дощ — на дорід пшениці.

Якщо хмарно або сніжно — травень буде негожий.

Пилипівський піст, Пилипівка (28). Якщо в цей день лежить сніг, то долежиться до повені.

У Пилипівку день до обіду.

Яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку.

Як хочеш лози, то в Пилипівку вози.

Матвія, Симеона-Юди (29). Остаточно замерзає земля. На Симеона-Юди кінь боїться груди. На Симеона горобці збираються в табунці.

Прислів'я

Листопад вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат. Листопад білими кіньми їде.

Листопад вкриває першою кригою ставки, річки й озера. Листопад стелить землю листям, а грудень снігом. Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути мусить. Листопад зимі ворота відчиняє. Листопад уриває дня, а накликає ночі.

В листопаді світанок з сутінками в полудень зустрічаються.

Листопадовий день, що заячий хвіст.

Листопадові води — для лук великі шкоди.

Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.

В листопаді голо в соді.

В листопаді зима саньми проїжджає.

В листопаді зима на заграді.

Не диво в листопаді білі мухи.

В листопаді зима з осінню бореться.

Прийшов листопад до хати та й питає: «Чому загради у вас немає?» В листопаді смутно і в заграді.

Хто в листопаді не мерзне, тому й коло Йордану нічого біда не зробить.

У листопаді сонця, як у старої баби чепуріння.

З листопадом бабам рада: ховатися на піч.

Листопад і колесо, і полоз любить.

В листопаді на колесах виїзди, а полоз на віз клади.

Коли в листопаді небо заплаче, то слідом за дощем і зима прийде.

Листопадові очі до снігу темні.

Листопад заспів зими і сутінок року.

Листопад напівзимник і передзимник, він колесо та полоз любить.

Грім у листопаді - на малосніжну зиму, але рік врожайний; якщо загримить при місяці уповні -хліб уродить на полях, а в долинах буде поганий. Туман спадає — на відлигу.

Хоч скільки б випало снігу в листопаді, але відлиги його зженуть. Пізньої осені вітри зі сходу — весна буде холодна.

Якщо восени рано нанесе снігу, а над ним хмара - хорошої погоди не чекай. Сонце рухається немовби в тумані — на дощ.

Якщо зірки на небі яскраві — на гарну погоду, тьмяні - на дощ або сніг.

Зорі рясно вмаяли небо — наступний день буде сонячний.

Блимання зірок у листопаді — ознака погіршення погоди з посиленням вітру.

Коли хмари пливуть низько —буде дощ і похолодніє.

Хмари висять низько — чекай вітру і снігу.

Пищить снігур зима забариться.

Якщо свійська птиця ховає голову під крило — буде холодно.

Кури і птахи часто і тривалий час ощипують себе — чекай сніжну й вітряну погоду. Коти на піч лізуть грітися, знай: ніч буде з приморозками. Потріскалася кора на ясенах — буде холодна весна.

Жовта верба продовжує ще рости, молоденьке віття відгонить - ознака теплої і довгої осені. Якщо осінь багата на гриби зима буде тепла.

Наявність на небі хмар різного забарвлення — ознака близької негоди.

Якщо горобці пожвавилися й зацвіріньчали під час тривалої негоди, то можна чекати на хорошу погоду.

Червона вечірня зірка передвіщає вітер, світло-жовта — дощ.

Золотаво-мусянжевий колір сонця при сході й заході, а також світло-рожеві барви зорі віщують негоду і вітер.

Хороша погода утримається, якщо небо має чистий яскраво-блакитний колір.

Якщо навколо місяця утворюється червоне коло — треба чекати мокрого снігу з вітром.

Якщо листя з дерев нечисто опаде —буде сувора зима.

Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене — тепла осінь. Буває і навпаки: листя опаде, а плоди аж до морозів тверді.

У дуба й осики найпізніший падолист; рано опало листя на липах зима буде люта. Ранній сніг на ранню весну.

Перший тривкий сніг випадає на ніч; денний сніг довго не затримається.

Якщо перший сніг, упав на мокру землю — залишиться, на суху — скоро зійде.

Рано замерзне — довго не розтане.

Ожеледиця починається з туману.

Від першого снігу до санного шляху — півтора місяця.

Якщо полум'я гуде в лежанці, то на вітряну погоду взимку, а весною — на одлигу.

Побачиш наприкінці осені побілілого зайця, то не забаришся побачити й «білих мух» — білі зайці без снігу довго не ходять.

Якщо в листопаді появляються комахи — зима буде теплою.

Якщо наприкінці осені чи на початку зими почуєте, як вранці тетеруки токують,— зима не за горами: за день-другий випаде сніг.

Качки або гуси все частіше почали перелітати з місця на місце — на холодну зиму.

Якщо на березі ставка сидять гуси і голови в пір'я поховали — на пониження температури.

Кури хвостами стріпують — на вітер.

Якщо кури ходять дотемна — наступного дня буде негода.

Кури сходяться докупи — на невеликі приморозки.

Перед дощем індички горбляться.

Якщо в листопаді з'явилися комарі — зима буде теплою.

Пізній листопад — до суворої і затяжної зими.

Яка погода в листопаді, така і в квітні.

Бурхливий листопад — на сувору зиму.
Після листопадових заморозків грудневий мороз.

"МІСЯЦЕЛІК" Василь Скуратівський ( Український народний календар )