Зимовий цикл народних свят

Рубрика:"ЧИТАЄМО РАЗОМ"

За матеріалами Інтернет-видань Тістол Лілія, учениця 6-А класу

У народі говорять: “Зима прийшла і празничків привела”. І дійсно, взимку майже щодня – свято.

Серед них найбільші:
- Андрія (13 грудня);
- Святого Миколая (19 грудня);
- Святвечір (6 січня);
- Різдво Христове (7 січня);
- Новий рік або свято Василя (14 січня);
- Водохреща (19 січня);
- Масляна (останній тиждень перед Великоднім постом).

Новорічні свята – наймістичніший та найзагадковіший період року, що несе у собі прадавні традиції та дух наших прапрадідів.

В одній з колядок мовиться: "Та прийдуть до тебе три празники в гості: що перший же празник – Різдво Христове, що другий же празник – Святого Василя, що третій празник – Святе Водохреща". 

   Протягом усіх Різдвяних свят, які тривали два тижні – від Різдва (7січня) і до Водохреща (19 січня), у кожній господі тричі варили кутю – багату, щедру і голодну.

   Святий Вечір — Святвечір — одне з найурочистіших християнських і православних свят. Його відзначають напередодні Різдва, 6 січня (за григоріанським календарем святкується 24 грудня).Із Святвечором пов'язаний обряд приготування першої куті, її називали багатою, оскільки, крім неї готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар. Страви мають бути пісними, оскільки Святвечір припадає на останній день пилипівського посту.

   Прикрашає стіл дідух (уквітчаний сніп жита чи пшениці). А ще цей вечір у народі носить назву – Багата Кутя. Діти носять вечерю: хрещеному, хрещеній, найближчим родичам. За принесену вечерю їх чекають подарунки та гостинці.

   Різдво є найдавнішим нашим святом. Походить воно з давніх часів, коли наші предки ще не були християнами. У ті часи це було свято на честь доброго бога сонця, що звався Дажбог. Пізніше, коли наші предки прийняли християнство, того самого дня почали святкувати день народження справжнього Бога – Ісуса Христа

   Наступним святом Різдвяного циклу був Новий рік, або свято Василя. Василь приходив не сам, а з дівчиною Маланкою і називався він Щедрий вечір, або день преподобної Меланії. Увечері хлопчики та дівчатка поодинці чи гуртом обходили оселі сусідів та родичів, щоб защедрувати. Ті, в свою чергу, обдаровували збереженими з осені яблуками, ліщиновими горіхами, гарбузовим чи сояшниковим насінням. Тих, хто приходив пізніше, частували гречаними млинцями. 

   Хрещення або Водохреща припадає на 19 січня. У цей день по всій Україні святять воду (хрестять маленького Ісуса Христа). Хрещення – це дуже важливий день у житті. Людина немовби знову народжується на світ. Людська душа отримує від Бога благодать, силу творити добро і стає ближчою до Бога. Після хрещення в людини починається нове життя. Бог допомагає їй в усіх добрих справах. А ми самі також намагаємось творити добро, виконувати Божі Заповіді.

   Тиждень перед Великоднім постом називається Масляна. Щодня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками з сиром. Набиралися сил перед довгим постом. Молодь збиралась на вечорниці і гуляла до ранку (досвітки).

   В останній день Масляної проводжали Зиму і зустрічали Весну. Обов’язково проводились ігри на свіжому повітрі: кидали сніжки, з “боєм” брали фортецю, побудовану з снігу або льоду, пригощалися млинцями тощо.