Рубрика: "Проба пера" Автор: Троцко Валерія, головний редактор
Фото: Плаксін А.Л., учитель інформатики
Осіння пора — одна з найпрекрасніших у природі. Вона надихала на створення безсмертних творів О.Пушкіна, В.Сосюри, Л.Костенко, А.Малишка тощо. Можливо, декому з нас не дуже подобається мінливий осінній настрій — то вранці інеєм землю покриє, а вдень промінчиками сонця все зігріє.
А ці довжелезні осінні дощі — холодні, сірі, колючі! Але як чудово сидіти в дощову погоду вдома у світлі та теплі, пити гарячу каву з печивом і милуватись осінніми сльозами. Ось одна, найбільша, — дінь!.. І вже її не видно. А хвилюючий аромат повітря після рясної зливи — свіжий, навіть трохи весняний. І строкате листя під ногами приємно шурхотить, шипить, хрумтить, ніби запрошує у гості до пані Осені. Останні краплини летять і при падінні дзвенять, як срібні дзвіночки — дзінь! Та ще й вітерець підспівує тонким протяжливим “У-у-у”... Справжнісінький оркестр під відкритим небом!
А ці довжелезні осінні дощі — холодні, сірі, колючі! Але як чудово сидіти в дощову погоду вдома у світлі та теплі, пити гарячу каву з печивом і милуватись осінніми сльозами. Ось одна, найбільша, — дінь!.. І вже її не видно. А хвилюючий аромат повітря після рясної зливи — свіжий, навіть трохи весняний. І строкате листя під ногами приємно шурхотить, шипить, хрумтить, ніби запрошує у гості до пані Осені. Останні краплини летять і при падінні дзвенять, як срібні дзвіночки — дзінь! Та ще й вітерець підспівує тонким протяжливим “У-у-у”... Справжнісінький оркестр під відкритим небом!
Немає коментарів:
Дописати коментар