понеділок, 9 листопада 2015 р.

9 листопада — День української писемності та мови

Автор:Верлинсько Олександра, учениця 10-А класу

Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування.
Іван Огієнко    

     9 листопада ми святкуємо День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено 1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. У листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови". У ньому сказано, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено День української писемності та мови. Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.
   Кожен народ йде своїм шляхом до її створення. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі. Слов’янський алфавіт обслуговує потреби десяти відсотків населення Землі. Перші старі літописи не дійшли до нас в оригіналах, а збереглися в копіях та переробках.
    1113 року з’явилася славнозвісна праця печерського Нестора “Повість временних літ”, яка не тільки дає уявлення про те, звідки пішла Руська земля і хто в ній перший почав княжити, але й читається як захоплюючий історичний твір. Збереглася у цілості і найцінніша пам’ятка давноруської літератури “Слово о полку Ігоревім”. А найперша наша пам’ятка “Остромирове Євангеліє”, написана у Києві 1056-1057 роках. І нині на ній присягаються на вірність народу наші президенти. Сучасна українська літературна мова пов’язується з конкретною датою виданням “Енеїди” І.Котляревського 1798 року.
     Для нас рідна мова — це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.
Весь світ віддає шану великим володарям українського слова — Т. Шевченкові та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покірним рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого.
    Пропонуємо вам згадати той тернистий шлях нашої мови:

• 1720 р. —указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.
• 1769 р. — видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та книг.
• 1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
• 1862 р.— закрито українські недільні школи.
• 1863 р.— указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
• 1876 р.— указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пісень.
• 1884 р.— закрито всі українські театри.
• 1908 р.— вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою.
• 1914 р.— російський цар Микола II ліквідує українську пресу.
• 1938 р.— сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
• 1983 р.— видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві групи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою.

У День української писемності та мови за традицією:

• покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
• відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
• стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводився за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників понад 5 млн із 20 країн світу.

    В інтернеті свято отримало своє продовження у проекті UA DAY. Суть проекту полягає в популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя. Організатори пропонують взяти участь у флешмобі — в цей день розмовляти та писати виключно українською.
Цікавим є факт, що українська мова - друга за милозвучністю у світі після італійської.
    Без мови не існує народу і нації, то ж будемо вчити рідну мову, бо, як-то кажуть, наша мова неповторна, калинова, солов'їна, милозвучна та ніжна!










Немає коментарів:

Дописати коментар