"Ніхто не забутий"

Автор: Елизавета Лоза, учениця 6-Б класу

Рубрика: "Школьная жизнь" 

   ...Роки швидкоплинні. Ніщо не забуто. Не підвладні часу...Йдуть та летять стрімко, нікого не запитуючи, біжать нескінченною чередою, ні на що не зважаючи...

   У кожній родині пам'ятають своїх рідних і близьких, які захищали Батьківщину від фашистів. Є й у моїй родині така людина. Його вже нема але ми часто про нього згадуємо. Мій прадідусь, Сушко Григорій Тихонович, 1910 р. народження, був призваний на війну в 1942 р. Служив у піхоті солдатом.
Брав участь у звільненнях багатьох міст і сел на території Росії, України, Білорусії. Був нагороджений Орденом Червоної Зірки, медаллю "За перемогу над Японією" та іншими бойовими нагородами. З лінії фронту дідусь надіслав багато листів, на які так невтомно чекала його дружина та діти. Свій бойовий шлях закінчив 5 вересня 1945 р., дійшовши до Японії, де був тяжко поранений.

   Я пишаюся своїм прадідусем, який не шкодуючи свого життя, боровся за моє світле майбутнє!

   ...Пам'ять продовжує зберігати ті великі справи, які принесли мир та злагоду нашому народу. Земля не хоче пам'ятати печалі. Загоїла вона рани свої, зацвіла маками, зашуміла пахучими хлібами, травами. І пам'ятає вона своїх героїв...