Прийми найщиріші слова подяки у цей святковий день!
1 вересня 1969 року школа-новобудова № 23, привітно розкривши свої двері, прийняла у свої обійми велику школярську родину, зігріла її своїм теплом і турботою.
Школа – це цілий величезний світ. А в ньому є два центри цього всесвіту: вчитель і учень.
Саме вони перетворюють звичайну будівлю в особливий киплячий, шумний, але добрий дім, де з кожним роком одні стають розумнішими, інші мудрішими, і всі разом – ближчими і ріднішими один одному.
Школа – це не тільки стіни, насамперед, це – дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Це педагоги і ті, хто щодня переступає поріг, сіючи зерна доброго, розумного, вічного, й ті, кого вже немає сьогодні, але завжди живуть вони в пам’яті учнів та колег, і вчителі-пенсіонери, для яких найвища нагорода в житті – успіхи колишніх вихованців, їхні щирі слова подяки.
Зі твоїх стін, рідна школо, вийшли сотні талановитих випускників, які, можливо, не всі стали відомими, але немає сумніву в тому, що твої вихованці стали добрими, духовно багатими людьми, які понесли у світ, посіяні тут в їх душі зерна любові до всього рідного.
…Пливуть роки, шкільний годинник відлічує час уроками, змінюються методики і підручники, на зміну рахівниці прийшов комп’ютер. А незмінним залишається тільки ДОБРИЙ ДУХ ШКОЛИ – ДЗВОНИК, який так само, як і сорок п’ять років тому, щоранку кличе нас до школи.
Тож дзвени, любий друже, скликай велику шкільну родину у захоплюючу подорож стежками знань!
Щасливої мирної тобі дороги у ювілейному році, гомінка пристане дитинства й юності, джерело спогадів про золоті роки шкільного життя!
Редакція газети "Большая перемена"
Немає коментарів:
Дописати коментар