воскресенье, 10 мая 2015 г.

Подяка першому вчителю

Рубрика: "Школьная жизнь" 
 Автор:мама учня 4-А класу Марченко Н.В

  Ось, здається, тільки вчора мій малюк народився, здається, тільки вчора він сказав перше слово. Дитячий садок! Цей переляканий погляд, в якому тільки однезапитання: куди йде мама? Чому вона мене тут залишає? Як одна мить пролетіли роки в дитсадку.
   І ось наступив цей важливий та хвилюючий момент - Свято першого дзвоника. Не знаю, хто більше хвилювався діти, чи їх батьки, чи, може, учитель наш рідний та дорогий - Волошина Людмила Петрівна. Напевно, в її голові також було багато запитань, наприклад, який клас вона отримала, які діти, слухняні чи ні?
   Перед тим, як віддавати свого сина до класу Людмили Петрівни, я багато чула гарного про неї, як про досвідченого педагога, але хочу сказати, що вона виявилась не тільки відмінним учителем, а ще й дуже гарним другом для дітей. Я пам'ятаю всі ці чотири роки, як моя дитина з маленького хлопчика перетворювалась на (як він сам себе називає) підлітка. НІКОЛИ не сказав нічого поганого про Людмилу Петрівну. Так, було таке, що приходив додому та розказував, що вчителька сьогодні сварила, але завжди говорив, що самі винні, бо не слухались. Діти її поважають та люблять. Такого вчителя, як Людмила Петрівна, треба ще пошукати. Вона для них, як рідна мати. Екскурсії, свята,конкурси - все це було і дуже часто. Шкільне життя всі чотири роки було різноманітне та цікаве. 

  А найголовніше - знання!!! Я вважаю, моя дитина знає все, що необхідно знати учню четвертого класу.

  Мені особисто дуже-дуже шкода, що Людмила Петрівна вчитель тільки початкової школи. Якби до 11 класу навчала! Я хочу висловити їй найщиріші слова подяки за те,що дала моєму сину знання, навчила бути гарною людиною. Думаю, усі батьки нашого класу можуть сказати те ж саме.
З повагою мама учня 4-А класу Марченко Н.В.

 







Комментариев нет:

Отправить комментарий