Рубрика:"ЧИТАЄМО РАЗОМ"
Цього року Україна святкує невеликий, але ювілей. 25 років – досить великий період для становлення країни як незалежної держави. Чверть століття український народ відстоює гідність та незалежність своєї Батьківщини. Та чи насправді в державі все так добре, як здається?
Пропоную подумки повернутися до того важливого періоду життя українців, коли уряд нашої держави бажав виходу з СРСР.
Мені і моїм ровесникам досить складно уявити, що переживали люди у той час, адже ми, як представники сучасного покоління, не знаємо, як почували себе люди, живучи у СРСР, і чим відрізнилось їхнє життя в незалежній державі. Але все ж давайте спробуємо зрозуміти, як почувалися люди до переломного 1991 року і після прийняття Незалежності.
Напевно, кожен вагався щодо того, чи правильно вони думають, що при незалежності буде жити краще. Кожен задав собі низку питань: «Чи чекають на нас покращення?», «Чи будуть зміни устрою країни або зміниться лише статус України і відповідні йому документ?». Люди сподівалися побачити країну з особливим статусом такою, якої не бачили раніше. Мабуть, найбільше чекали того, що до влади прийдуть демократи, адже тоді вони зможуть вільно висловлювати свої думки і їм за це нічого не буде.
Що ми отримали в результаті? Так, наслідки були як позитивними, так і негативними. З прийняттям Незалежності почались зміни, як у суспільстві, так і у сферах життя та праці. Очікування щодо появи можливості вільно висловлюватися, виправдалися. Тепер люди могли з гідністю проголосити: «Ми - українці! Ми любимо свою країну і свою землю!», не маючи страху за те, що їх можуть засудити, як це було за Радянської влади. Повільно, але упевнено, розвивається економіка. Поступово вона піднімається на вищий рівень. Люди можуть відчути справжній смак життя. Набирає обертів наука, мистецтво. Країна виховує багато талановитих людей. Усе більшого рівня розвитку знаходять різні галузі промисловості . Україна стає одним із світових лідерів експорту зернових культур.
Але не все так гарно, як здається. Однією з проблем став прояв корупції у різних сферах життя. Зокрема, це політика, виконавчі органи влади. Збільшилась кількість безробітних, безхатченків. Але чому? Більшість міст України – індустріальні, а отже у них багато заводів, фабрик, що у свою чергу дає велику кількість робочих місць. Але держава чомусь зупиняє підприємства, позбавляючи людей можливості працювати та отримувати за це належну заробітну плату. У свою чергу, для того, щоб мати можливість проживати у квартирі чи будинку, потрібно щомісяця сплачувати комунальні послуги. Але де взяти кошти? З часом люди залишаються без даху над головою і вимушені йти шукати притулку на вулиці, але не з власної волі, а з волі держави.
Нині українське суспільство перебуває у стані невизначеності. Більшість бажає того, щоб Україна стала частиною Європейського союзу. Але чому вони бажають цього? Держава ж нібито забезпечує народ усім необхідним. Відповідь досить проста, люди просто не отримують того, чим держава їх повинна забезпечувати. Це «забезпечення» залишається десь між чиновниками, які це виділяють, і людьми, до яких це не доходить. Але всі ми усвідомлюємо, що ЄС не забезпечить зміни у нашому житті, якщо ми самі не докладемо зусиль.
Я переконана, що тільки ми – сучасне покоління - зможемо змінити свою державу, лише від нас залежить, у якій країні будуть жити наші діти. Якщо ми будемо мислити позитивно, спрямовувати власні дії на покращення нинішньої ситуації, то ми, українці, зможемо перетворити нашу державу на одну із кращих країн світу! У нашого народу все для цього є – і працелюбність , і честь, і звитяга. Ми – нащадки славних пращурів, що успадкували благодатну землю, і ми здатні піднести її на гідний рівень.
Немає коментарів:
Дописати коментар