Синьо-жовтий, злотом тканий,
А на чім завіт сіяє,
Мономахом ще нам даний.
Гей! Єднайтесь рідні діти,
Бо в єдности наша сила -
Єдність може лиш злучити,
Що незгода розлучила...
Андрій Гречило
Прапори держав і народів відомі нам з античних часів. Древні стяги на Русі були у великій шані ще за часів язичництва, і після запровадження християнства вони всі освячувались образом животворного Христа, що було перейнято від греків. Слов'яни обожнювали свої знамена.
«Наш стяг - пшениця у степах, Під голубим склепінням неба». Прапор України має два кольори: жовтий колір, як символ багатих ланів і блакитний, як символ чистого неба над головою. Таким наш прапор Україна бачить вже з 1918 року, саме тоді Центральна Рада затвердила його як державний символ нашої великої країни.
Та чи правильне це трактування кольорів і чи вірно вони розташовані? Ще з давніх-давен жовтий і синій мали зовсім інше значення. Синій і жовтий - це вогонь і вода, чоловіче і жіноче начало. Розглянемо першу трактовку. Вогонь і вода – це дві протилежні стихії, котрі потрібно правильно поєднувати задля того, щоб вони не знищили один одного. Якщо подивитись на наш прапор, то синій знаходиться над жовтим кольором. Вода гасить полум’я чи, як кажуть, «сонце». Є відомості, що раніше кольори нашого стяга були розміщені по-іншому. Зверху було сонце, а знизу-море. Чому тоді вирішили змінити? Тому що в 20 столітті поширилося й нове тлумачення барв: синьої - як чистого неба, символу миру; жовтої - як пшеничного лану, символу багатства України. Людям сподобалось таке тлумачення цих кольорів, тому і донині вони саме так і розуміють значення українського прапора. Мир і благодать.
Точно сказати я не можу, чи правильно ми зробили, що змінили розміщення кольорів на прапорі, чи ні - це думка індивідуально кожного. Вчені, що займаються вивченням кольорів, постійно повторюють, що саме через неправильне розміщення кольорів у нашої країни постійно нічого не виходить. «Вода» постійно гасить усі наші спроби реалізації у різних сферах діяльності. Можливо, вони мають рацію щодо цього, а можливо – це лише спроба перевести всі наші невдачі на щось інше. Ніби у всьому винні кольори і їх розміщення. Ніби щоб стало краще жити, потрібно лише змінити їх положення і все, усі біди пройдуть самі собою. Так не буває. На мою думку, все наше життя залежить від нас і тільки ми спроможні впливати на нашу країну. Тож досить звинувачувати когось або щось у наших незгодах, а краще почни з пошуку проблеми у собі. Що би ми не казали, та зараз він таки жовто-блакитний, і таким буде ще багато десятиліть! І саме таким ми його шануємо.
Немає коментарів:
Дописати коментар