Рубрика: "Школьная жизнь"
Копітка праця вчителя, що плекає покоління за поколінням протягом багатьох років. Одні діти йдуть у велику путь, приходять інші, і так кожного дня вчитель віддає часточку власної душі своїм улюбленим учням. Сьогодні ми беремо інтерв’ю у одного з найдосвідченіших вчителів нашої школи, Пархоменко Людмили Леонідівни, що без перебільшення стала другою мамою цілої генерації учнів. Шановна Людмило Леонідівно, дайте, будь ласка, відповіді на кілька запитань для нашої шкільної газети.
Копітка праця вчителя, що плекає покоління за поколінням протягом багатьох років. Одні діти йдуть у велику путь, приходять інші, і так кожного дня вчитель віддає часточку власної душі своїм улюбленим учням. Сьогодні ми беремо інтерв’ю у одного з найдосвідченіших вчителів нашої школи, Пархоменко Людмили Леонідівни, що без перебільшення стала другою мамою цілої генерації учнів. Шановна Людмило Леонідівно, дайте, будь ласка, відповіді на кілька запитань для нашої шкільної газети.
- Людмило Леонідівно, Ви один з найдосвідченіших вчителів, що працювали у нашій школі. Скільки загалом пропрацювали у сфері педагогіки? Скільки у нашій школі?
- Загалом, якщо підсумувати, то 50 років у сфері педагогіки та саме 40 років у ЗОШ №23.
- Яку освіту Ви здобули? Де проходили практику?
- Здобувала я вищу педагогічну освіту. Практикувалася в Акімовському районі.
- Чому саме професія вчителя? Чи були колись думки покинути цю, інколи невдячну, справу? Що допомагало не відступити?
- З дитячих років мене приваблювала ця професія. Ні, я ніколи не хотіла покинути справу свого життя. Кожного разу лише переконувалася у правильності вибраного шляху.
- Як Ви вважаєте,чи справді до школи, як і до лікарні, варто йти тільки коли впевнений у своєму покликанні стати вчителем?
- Я вважаю, так. Я переконана, що саме ця професія - моє покликання.
- Чимало діточок вийшло з-під Вашої опіки. Чи підтримуєте Ви зв'язок зі своїми випускниками і чи відомо Вам, як складалася подальша доля хоча б когось з Ваших учнів?
- Так, підтримую зв'язок з багатьма моїми випускниками. Наприклад з-під мого вчительського крила вилетіли такі люди: Фурса, який працює в органах міського самоврядування м. Запоріжжя; Булитка, телеведуча; та багато інших.
- Нелегка і непроста професія освітянина. На Вашу думку, що є найскладнішим у роботі вчителя?
- Ця професія мені подобається, тож для мене не було жодних труднощів.
- Звичайно, без мотивації не буває навчання. Які Ваші методи мотивування дітей до пізнання нового?
- Різні цікаві факти про тему уроку та прагнення навчити майбутнє покоління.
- З Вашого досвіду, що допомагає найкраще розкрити потенціал талановитих учнів?
- З мого досвіду, ніщо найкраще не розкриває таланти, як віра в учня.
- Багато чого відбулося за ці роки, але які найкумедніші ситуації, що траплялися у Вас на уроках, запам'яталися Вам найбільше?
- Їх було чимало. Учні або пропускали та замінювали літери у словах, або навіть пропускали цілі слова. У деяких випадках це було дуже кумедно.
- Чи навчилися Ви самі чогось від своїх учнів, адже відомо, що освіта – це взаємодія між учнями та вчителем?
- Від моїх дітей я навчилася бути стриманою та терплячою.
Що б Ви порадили вчителям, що лише ропочинають свій педагогічний шлях?
- Вірити учням та ставитися до них, як до своїх дітей.
- Чи вважаєте Ви, як вчитель початкових класів, що процес навчання має поєднуватися з якимись іграми, конкурсами, ми?
- Обов’язково! Я завжди застосовую ігри, конкурси, проводжу уроки-змагання
- Ваші побажання учням 23-ої школи.
- Не хворіти, добре навчатися, слухатися вчителів та щоб мрія кожного мала місце у їхньому житті.
Щиро вдячні за Ваші відповіді!
Немає коментарів:
Дописати коментар