неділя, 7 жовтня 2012 р.

Така важлива професія – вчитель!


  День Учителя або День працівника освіти традиційно святкується у першу неділю жовтня. І саме у цей осінній день ми вітаємо наших учителів та вихователів, даруємо їм квіти, влаштовуємо концерти, присвячуємо вірші… Не кожен розуміє, що значить бути учителем. Але кожен знає, наскільки ця людина важлива для нас і скільки всього вона може нам дати в житті. Адже учитель це не тільки викладач. Учитель – це людина з багатим життєвим досвідом, зі своїм світобаченням, з глибокими думками та почуттями. Ми це не завжди розуміємо, адже вчителі ні тільки дають нам основи наук, а вчать жити..
   Я спробувала дізнатися більше про свою вчительку української мови та літератури Мельник Ірину Анатоліївну, довідатись, чому вона присвятила своє життя нам, новому поколінню. 
- Чому Ви вирішили стати вчителем? Що було орієнтованим у виборі професії? 
- Учителем стати я мріяла з дитинства. Спочатку брала ляльок і навчала їх грамоти, потім сусідських дітлахів. У мене дома була стара шафа, з великими дерев’яними дверима, на них я писала. Це була моя дошка і перші спроби вчителювання. А ще в моєму житті була вчителька української мови і літератур Картій Валентина Андріївна, яка й надихнула мене на вибір саме цієї професії. Після закінчення школи я вступила до вузу, закінчила його і стала працювати. Так здійснилася моя дитяча мрія. 
- Вас не розчарувала професія? 
- Ні, не розчарувала. І особливо я відчуваю, що правильний шлях обрала, коли зустрічаю своїх колишніх випускників. Інколи ідеш вулицею міста, не звертаючи уваги на перехожих, і раптом хтось до тебе привітався: «Ірино Анатоліївно, доброго дня!». Ти вже не пам’ятаєш прізвища цього учня, бо вчила його дуже давно. А потім все ж таки згадуєш знайому посмішку і приємно, що тебе пам’ятають. Серед учнів також є вчителі . Звичайно, це така професія, яка не може розчарувати, тому що завжди відчуваєш себе потрібним молоді. Особливо, коли щось розповідаєш і очі дітей реагують на те, що ти говориш, що доносиш до їхніх сердець. Я можу сказати, що знайшла своє призначення у житті! 
- Як щодо професійного свята? Чи святкуєте Ви його у сім’ї? 
- Так, звичайно. У родині ми відзначаємо і Свято першого дзвінка, і День учителя, і Свято останнього дзвоника. Родина завжди мене підтримує, розуміють, що у мене нелегка професія, тому і свята, і неприємності розділяють зі мною. Звичайно, рідні завжди мене вітають і бажають успіхів у роботі. 
- Дякую! 
Я хочу від імені всіх учнів сказати Вам, наші вчителі, велике щире спасибі! Спасибі за Вашу любов, за Вашу підтримку, за Ваші серця і Ваші знання! Ви зробили для нас набагато більше, ніж ви можете собі уявити. Вітаю Вас з професійним святом!
Собко Кристина, 

учениця 11-А класу

Немає коментарів:

Дописати коментар