субота, 5 січня 2013 р.

Рубрика - "З народних джерел". Різдво Христове

    Різдво Христове належить до великих християнських, за біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий — Ісус Христос, якому люди поклоняються вже два тисячоліття. 
  Історична наука вважає, що Різдво запозичене християнами з язичеських культів. У стародавніх релігіях відзначалося народження богів – давньоєгипетського Осіріса, давньогрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня – початок січня, дні зимового сонцестояння, “повороту до весни”. 
    У X столітті християнство було запроваджено на Русі, й відтоді свято Різдва Христового стало невід’ємною частиною нашої культури. Разом із вірою Христовою в Україні та за її межами набули поширення такі народні традиції, як колядування та щедрування.
   Коляда – це гімн Христу, оспівування його народження. У щедрівках славлять природу, закликають весну. 
  Щоправда, до обіду намагалися не відвідувати сусідів. Особливо це стосувалося жінок. Якщо жінка чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила лихо», а тому, запримітивши «небажаних гостей», замикали двері; коли ж оселю до обіду відвідував хлопець або чоловік, то його намагалися почастувати.
Відтак пополудні літні люди збиралися в гурти, а молодь починала колядувати. Заходячи на подвір'я, колядники просили дозволу і, коли господар зголошувався, починали забавну виставу із віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. У деяких місцевостях України, крім хлопчачих, були й дівочі ватаги.


Войко Лілія,
учениця 11 – А класу

Немає коментарів:

Дописати коментар