У далекій Фруктовій країні завжди було тепло, тут росло багато екзотичних рослин, мешкала безліч пухнастих тваринок, а блакитні небеса сповнювалися різноголоссям птахів.
Але одного року у країну прийшла Засуха. Біда доторкнулася до всіх, хто жив у ній. Не оминула вона і Яблуньку, яка стояла далеко від річки.
Ніжний рожевий цвіт дерева вже давно опав, а листочки все ще не з’являлися. Гілочки молодої Яблуньки почали відмирати,біднесеньке дерево стояло на краю кручі та сподівалося на диво.
Якось у небесній високості пролітав її приятель - Дощик. Він поспішав за іншими дощами у далекі краї. Але помітивши свою давню подружку зупинився.
- Що з тобою? - спитав Дощик.
- У нас в країні Засуха, води майже немає. Дощику, я скоро загину, - відповіла Яблунька.
Маленький Дощик згадав, як гарно цвіла Яблунька навесні, як раділи її соковитим та смачним плодам, як весело було їм разом. Дощик трохи подумав, а потім сказав:
- Ні, моя люба Яблунько, ти не загинеш! Я тобі допоможу!
- Але як? - не одразу зрозуміло дерево.
- Я буду піклуватися про тебе, буду поливати тебе своїми крапельками!
Дощик дотримав слова: він турбувався про свою подружку, ніколи не забував про неї. Незабаром на Яблуньці почали з’являтися зелені листочки, а згодом - і плоди , смачні та соковиті. Так минула лиха година для Яблуньки.
Немає коментарів:
Дописати коментар